Онлайн-гаряча лінія для дітей з питань жорстокого поводження з дітьми — 105 Израиль

Надзвичайні ситуації загалом — 105 - Монголия

Пожарники - 105 - Венгрия

Відключення електроенергії — 105 - Британия

Поліція ненадзвичайна — 105 - Новая Зеландия

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 5 червня 1957 року на свою сорокову сесію,

     розглянувши питання  про  примусову  працю,  яке  є четвертим
пунктом порядку денного сесії,

     враховуючи положення Конвенції 1930 року про примусову  працю
( 993_136 ),

     беручи до   уваги,   що   Конвенція  1926  року  про  рабство
( 995_857 ) передбачає,  що будуть вжиті всі  необхідні  заходи  з
тим,  щоб  обов'язкова  або  примусова  праця не спричинила умови,
подібні до рабських,  і  що  Додаткова  конвенція  1956  року  про
скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних
до рабства ( 995_160 ),  передбачає повну відміну боргової  кабали
та кріпацької залежності,

     беручи до уваги, що Конвенція 1949 року про захист заробітної
плати (  993_146 ) передбачає своєчасну виплату заробітної плати і
забороняє  застосування  будь-яких   систем   оплати   праці,   що
позбавляють трудящих реальної можливості звільнення з роботи,

     ухваливши прийняти додаткові пропозиції щодо  відміни  деяких
видів  примусової  або  обов'язкової  праці,  що є порушенням прав
людини,    згаданих   у   Статуті   Організації Об'єднаних   Націй
( 995_010 )   і  проголошених  у  Загальній декларації прав людини
( 995_015 ),

     вирішивши надати цим пропозиціям форми Міжнародної конвенції,

     ухвалює цього  двадцять  п'ятого  дня  червня  місяця  тисяча
дев'ятсот п'ятдесят сьомого року нижченаведену Конвенцію, яка буде
називатися Конвенцією 1957 року про скасування примусової праці:

                             Стаття 1

     Кожний член Міжнародної організації праці,  який ратифікує цю
Конвенцію,  зобов'язується  скасувати  примусову  або  обов'язкову
працю і не вдаватися до будь-якої її форми:

     а) як  засобу  політичного  впливу чи виховання або як засобу
покарання за наявність чи за висловлювання політичних поглядів, чи
ідеологічних   переконань,   протилежних   усталеній   політичній,
соціальній, чи економічній системі;

     б) як  метод  мобілізації  і  використання  робочої  сили для
потреб економічного розвитку;

     в) як засіб підтримання трудової дисципліни;

     г) як засіб покарання за участь у страйках;

     д) як  захід дискримінації за ознаками расової,  соціальної і
національної приналежності чи віросповідання.

                             Стаття 2

     Кожний член Міжнародної організації праці,  що  ратифікує  цю
Конвенцію, зобов'язується вжити ефективних заходів щодо негайної і
повної відміни тих видів примусової  чи  обов'язкової  праці,  які
перераховані в статті 1 цієї Конвенції.

                             Стаття 3

     Офіційні документи    про    ратифікацію    цієї    Конвенції
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці  для
реєстрації.

                             Стаття 4

     1. Ця   Конвенція   зв'язує  тільки  тих  членів  Міжнародної
організації праці,  чиї документи  про  ратифікацію  зареєстровані
Генеральним директором.

     2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після  дати
реєстрації Генеральним  директором документів про ратифікацію двох
членів Організації.

     3. Надалі  ця  Конвенція  набуває чинності щодо кожного члена
Організації  через  дванадцять місяців після дати реєстрації цього
документа про ратифікацію.

                             Стаття 5

     1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
може після закінчення десятирічного періоду з моменту,  коли  вона
початково  набула  чинності,  денонсувати її актом про денонсацію,
надісланим Генеральному директорові  Міжнародного  бюро  праці  та
зареєстрованим  ним.  Денонсація  набуває чинності через рік після
реєстрації акта про денонсацію.

     2. Кожний  член  Організації,  що ратифікував   цю Конвенцію,
який протягом  року  після  закінчення  згаданого  в  попередньому
параграфі  десятирічного  періоду не скористається своїм правом на
денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний
період  тривалістю  десять  років  і  надалі  зможе денонсувати цю
Конвенцію  після  закінчення  кожного  десятирічного   періоду   в
порядку, встановленому в цій статті.

                             Стаття 6

     1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх
членів  Міжнародної  організації   праці   про   реєстрацію   всіх
документів про ратифікацію та актів про денонсацію,  отриманих ним
від членів Організації.

     2. Сповіщаючи  членів  Організації  про реєстрацію отриманого
ним  другого   документа  про  ратифікацію,  Генеральний  директор
звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.

                             Стаття 7

     Генеральний директор   Міжнародного   бюро   праці   надсилає
Генеральному  секретареві   Організації   Об'єднаних   Націй   для
реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних
Націй (  995_010  )  повні  відомості  щодо  всіх  документів  про
ратифікацію   та   актів   про   денонсацію,   зареєстрованих  ним
відповідно до положень попередніх статей.

                             Стаття 8

     Кожного разу,  коли Адміністративна  рада  Міжнародного  бюро
праці  вважає  це за потрібне,  вона подає Генеральній конференції
доповідь про  застосування  цієї  Конвенції  і  вирішує,  чи  слід
вносити  до  порядку  денного Конференції питання про її повний чи
частковий перегляд.

                             Стаття 9

     1. У разі,  коли  Конференція  ухвалить  нову  Конвенцію,  що
повністю  або  частково  переглядає  цю  Конвенцію,  і  якщо  нова
Конвенція не передбачає іншого, то:

     а) ратифікація    будь-яким    членом    Організації   нової,
переглянутої  Конвенції  спричиняє  автоматично,   незалежно   від
положень статті 5,  негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що
нова, переглянута Конвенція набула чинності;

     б) починаючи  від  дати набуття чинності новою,  переглянутою
Конвенцією  ця  Конвенція  закрита  для  ратифікації  її   членами
Організації.

     2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною  за  формою
та змістом щодо тих членів Організації,  які її ратифікували,  але
не ратифікували нової, переглянутої Конвенції.

                            Стаття 10

     Англійський і  французький  тексти   цієї   Конвенції   мають
однакову силу.